·дотики·

    Виконую повинність, яку призначила мені viukova. Треба написати 8 цікавих і незвичних фактів про себе. Доховалась я у кутку, а тепер мушу казати щось про себе... Бо, як у дитинстві, якщо не перепишеш листа 12 разів, то не буде тобі щастя. А я хочу щастя :) Тому підписую на це задоволення, як вказала френдеса, ще 8 жж-юзерів:
     1) dehfolt_sister
     2) gralena
     3) gvirinko
     4) if_ro
     5) pomaran4a
     6) tempika
     7) w_e_l_l
     8) zuzichka
    А ось те, що від мене хочуть:
       1. Я не знаю, що таке флешмоб. Я не знаю, що таке +1, +100, торент, список нескінченний. І взагалі рік тому я думала, що ЖЖ - це блокнот не в паперовій формі.
       2. Я дуже дивно сприймаю життя. У мене немає спогадів і планів на майбутнє.
       3. Коли реально помираєш, то нема тунелю зі світлом і "фільму" про прожите життя, а є спочатку сильний страх, а потім спокій, тиша і відчуття, що ти стаєш часом.
       4. Мене неможливо любити, без мене неможливо.
       5. Найбільше я боюсь павуків, акул, висоти і глибокої води.
       6. Три чверті прожитого життя я шукала фільм, який одного разу побачила у дитинстві, і який, на мою думку, закодував мою долю. Я називала себе її іменем, найкращі вірші я підписувала її іменем і свою дочку я мріяла назвати цим іменем. Коли "цілий світ" шукав і знайшов мені цей фільм, усе скінчилось. А тепер я назвала би дочку зовсім інакше. Єва.
       7. Я люблю слова не за змістом, а за звучанням. Я не запам'ятовую обличчя, але маю ідеальну пам'ять на голос і руки.
       8. 8 - моє улюблене число, знак безкінечності, повернутий у небо.
           P.S. Десь прочитала, що день через півроку після дня народження - найважчий у році. Для мене це 13 лютого.)

                  День ділиться на заплановане і несподіване, бажане і потрібне, рутинне і цікаве... День ділиться, а потім складається у сни, у досвід, у життя. Ти просіюєш свої дні, як захоплений золотошукач, в упевненості віднайти нехай маленькі, але чисті злитки справжнього, що і стане твоїм заповітним скарбом, твоєю гарантією, що все не дарма...
                 Емоційна ейфорія, розпач, омана, самодостатнє задоволення, розгубленість, прозріння... Від чого ти відчуєш першу втому?.. Що відверне тебе від останньої? Его... Воно руйнує і рятує, захищає і розбиває вщент. Що ти дозволиш йому? Що воно дозволить дозволити?
                 ...Его, Я-го (гра слів і асоціацій). Воно підглядає через твої очі, воно підслуховує через твої вуха. Воно дихає думками. І це вони розносять по тілу жар і холод, легкий струм і в'язке затерпання... І тому, коли настає ніч, найбільше хочеться - приспати його. Ти закриваєш очі (як найвагоміший аргумент не коритись йому) - і саме тоді, у короткий проміжок між, намагаєшся непомітно вловити справжнє, щось таке, що не потребує субтитрів... Добрі спогади і солодкі мрії. Бо спогади - це те, що хтось наважився зробити з нами, а мрії - це те, що ми не наважуємось зробити з кимось...

       Місцеперебування:  в собі, у паспорті жодної  візи...                                                                                                                                                                  Настрій:  торкнись літери - з"явиться слово                                                                                                                                                                              Посмак:  забута самотність

 

                 Такого вдалого дня я не пам'ятаю давно... Зранку на роботі відключилось світло. Яка ж тут робота без техніки? (а в дитинстві я дуже любила вечірні світлові зникнення. то була така своєрідна свобода гри, за яку не каралось.) Тому вдалось  багато зробити, а настрій вже закрив усі канали для проникнення найменших невдач. А далі - дивовижний потік щасливих збігів і несподіванок. Справа, що діставала мозок посиленим серцебиттям, вдалася незвично легко. А ще на базарчику мені з трьох ящиків вибирали особливі мандаринки. А потім дуже швидко купився корпоративний подарунок. І сьогодні мені доставили мою велику технічну мрію. А ще був чудовий флірт (улюблена забава). А ввечір насолоджувалась своїм кулінарним талантом, який без найменшої практики інколи виривається на волю.
                 Сьогодні усе, усе - для забутої кимось Єви...